РОБОТИ переможців конкурсу на кращий учнівський твір «Україна – єдина країна»

2014-11-03

/Files/images/konkursi/foto/Палiй_Костянтин.jpg
Палій Костянтин, 7клас
(Княжицька ЗОШ І-ІІІ ст.)
Єдина родина – єдина країна

Моя Батьківщина – моя Україна!
Тобі зараз тяжко, бо в тебе війна,
А хочеться жити у вільний країні,
Себе збережи – ти така є одна!

У кожного в серці одна лиш надія –
Про мир і добробут на нашій землі!
Єдина країна – це всі розуміють
І лиш росіяни сприяють війні.

Ми будем боротись за кожну хатину,
За волю, за щастя, за наших дітей,
Ми будемо мати єдину країну,
Могутню державу для вільних людей!

Із себе потрібно почать будувати
Квітучу країну без сліз і біди.
Як совість підкаже, як батько і мати
Навчили з дитинства життя все пройти.

Моя Батьківщина, моя Україна,
Моя рідна мати, співочий мій край,
Єдина родина, єдина країна,
У мирі й багатстві живи й процвітай!

/Files/images/konkursi/foto/IMG_6881.jpg
КулінічТетяна, учениця 7 класу
ЛітківськаЗОШ І – ІІІ ст. ім. МС.П. Стельмаха
Моя Україна – єдина

Моя Україно! –
Ліси і поля,
Озера і гори з морями,
Вся наша прекрасна священна земля
Навіки залишаться з нами.
Хоч зараз у нас не найкращі часи
І ворог уже наступає,
Та вірю, що ворогу відсіч даси,
Народ наш усе подолає!
І будуть єдиними Львів і Донбас,
І Крим наш повернеться скоро,
Бо борються наші солдати за нас,
Щоб мир був і щастя навколо.

/Files/images/konkursi/foto/Кощій Тетяна 3 клас.JPG
Кощій Тетяна, 3 клас
(Мокрецький НВК)
Єдина країна – будь яка пора
Для доньки і сина – країна добра
Для мами і тата – країна проблем
Боротись завзято за будь яких схем.
Бабусі й дідусю – країна батьків
Країна любові і пам'ять віків.
Стояти, як камінь на захисті слова
Тоді Батьківщина всміхнеться нам знову.

/Files/images/konkursi/foto/Кошолап_Т_Ю_.JPG
Кошолап Тетяна, 7клас
(Плосківське НВО)
Україна барвінкова

Україна барвінкова!
Ріднісела і міста, Гори,ріки,полонини –
Все це батьківська земля.

Спів пташиний дзвінко лине,
Срібна вранішня роса.
Нашаненька - Україна
Знову ранок зустріча.

Всі підтримаєм країну
Ускладний воєнний час,
Збережемо Україну,
Щоби дух її не згас!

Бо війна – це щось жахливе:
Плач невинних діточок,
Мати на могилі сина,
Горе і біда кругом.

Тож візьмемося за руки,
Поєднаємо серця!
Хай панує мир повсюди,
Й дух козацький не згаса!

/Files/images/konkursi/foto/Вакулюк_В_Ф_.JPG
Вакулюк Вікторія, 7 клас
(Плосківське НВО)
Україна - єдина країна

Україна- квітучий весняний сад, оповитийп’янким ароматом. Україна- колоскове поле з волошками-очимата маками- вустами. Україна- клаптик землі, що прийняв нас,українців, після народження у свої обійми на сході і заході, півночі і півдні . Україна- це країна, яка стала длявеликого генія, Тараса Григоровича Шевченка, натхненням. Україна- це країна, яка постійновиборювала свою незалежність. Сьогодні мільйони українських сердецьб’ються в унісон, немов промовляючи: «Я люблю тебе, рідна Україно!» Ще мільйони сердець дзвінко підхоплюють: «Ялюблю тебя, родная Украина!» Це биття сердець зливається у великувсеохоплюючу любов до рідної землі – патріотизм. Зі сходу на захід, з півночі на південьукраїнці єдині у своєму прагненні до миру, у глибокому переконанні, що Україна– єдина країна. І не важливо, в якому куточку України ми живемо, якою мовоюзвертаємося до Бога, головне,що ми усіпросимо Його зберегти Україну, залишити живими її синів, які сьогодні боронятьсвою землю від терористів та російських найманців. Ціною життя платять справжні патріоти запрагнення стати на європейський шлях розвитку, зберегти цілісність країни. Україно! Попри всі випробування, яких ти ужезазнала на своєму віку, і яких зазнаєшсьогодні, залишайся єдиною,непоборною,вільною … Україна – це європейська держава, у якій блакитне мирне небо, родючі ниви і поля,кетяги калини за вікном, дзвінкий солов’їний спів; усміхнені , щирі, впевнені в завтрашньому днілюди; високорозвинені економіка,медицина, освіта, главенство Права! І явірю, що так буде!
/Files/images/konkursi/foto/IMG_0162.JPG

Кабан Анастасія
(Пухівська ЗОШ І-ІІІ ст.)
Україна – єдина країна

Вишита колоссям і калиною,
Вигойдана співом солов’я,
Звешся величаво– Україною,
Земле зачарована моя!


Моя земля! Моя ненька! Моя Україна! Вишита різнобарвними нитками, виплекана сонцем, омита ранковою росою, оспівана упіснях і прозі, ти даєш прихисток нам, українцям, твоїм дітям. Щедра нахліб-сіль, на добре слово, на гарну пісню – це ти вчиш нас бути щедрими душею та гостинними. І якими б різними ми не були, ми назавжди залишимось твоїми дітьми.
Історія нашої країни сягає глибини віків. Це держава із цікавим минулим, багатою культурною спадщиною, давніми народними традиціями. Тут живуть працьовиті і волелюбні люди. У нас милозвучна солов’їна мова.
Україна – це багата земля під волошковим небом, це задумливі степи, широкі поля, густі ліси та гірські вершини. Це сині озера й річки, калина край вікна, журавель у небі, соловей у лузі. Це рідний дім, дорога до школи, це колискова мамина пісня, це моя родина. Це наша Батьківщина, наша земля, наша Україна.
Безмежна боротьба мого народу занезалежність, величний порив волі, вічна сутичка з людьми, котрі бажали розділити землю, на якій жили наші предки, і житимуть наші діти, гартували сильний український характер, патріотизм, волелюбність, повагу до своєї нації.
Щоб зрозуміти Україну, треба побачити її красу, відчути велич історії, доторкнутись до її культури, звичаїв і традицій, познайомитись з її щедрими, трудолюбивими людьми, які люблять свою країну усім серцем.
Зараз наша держава переживає тяжкі часи. Країна знаходиться у стані війни, війни підлої, підступної, яка забрала життя багатьох синів, чоловіків і батьків, котрі могли б радіти життю, створювати сім’ї, народжувати та ростити дітей. Ця війна зробила безхатченками тисячі людей зі сходу, стерла із Землі міста і села, розпочала ворожнечу між жителями різних регіонів України.
Серце розривається від жалю до діток, які бачили війну, які не пішли в дитсадок та до школи, які прокидаються від жахів уночі. Але не можна приховувати і того, що багато дорослих Донецької таЛуганської областей накликали цю біду самі, «граючись» в ДНР та ЛНР. Яку-то треба мати підлу душу, наскільки-то треба деградувати як особистості, скільки-то треба мати ненависті до своєї Батьківщини, щоб, продавшись за двісті гривень, взяти прапор чужої країни і, махаючи ним, кричати: «Рассея-матушка, спаси нас!» Чи зможуть вони коли-небудь виправдати цей свій вчинок? Чи зможуть вони коли-небудь пояснити це своїм дітям? Немає цьому пояснення! Немає пояснення і тому, хто Луганськ і Донецьк називає Новоросією. Агресивна Росія підтримує дії сепаратистів, веде безчесну війну проти України. Вона ніяк неможе визнати право українського народу на незалежність.
Ми всі – діти електронних технологій. Всі спілкуємося в соціальних мережах, читаємо коментарі сусідів-росіян. Я часто задумуюся, що твориться в голові у жителів Росії, діти яких в коментарях пишуть і радіють з того, що ополченці знову підбили український літак? У жах кидає відтого, який бруд виливає російська пропаганда. Але дуже хочеться задати питання: «Чому 22 області, які не прохали Росію про допомогу, живуть мирно, а ті, яким допомагає Росія, майже зруйновані?» Не треба чекати відповіді на нього, і так все зрозуміло. У кожного з нас одна єдина Батьківщина. Я дуже люблю свою країну попри те, що може для когось десь і краще. Я впевнена,що для справжнього українця не може бути ніде краще, ніж на рідній землі. І для всіх нас, Україна залишиться, як і раніше, єдиною і в тому ж складі.
Війна колись закінчиться, керівники домовляться, але не стихне біль жінок і матерів, не повернуться живими сини та чоловіки, батьки не візьмуть синів на руки… Боже, зупини кровопролиття і покарай тих, хто розпочав цю безглузду, нікому непотрібну війну!

/Files/images/konkursi/foto/suyundukova_yuliya.jpg
Юлія Суюндукова, 11 клас
Світильнянського НВК
***

Не кажіть, щоб Вкраїна вставала з колін,
Бо не впала вона ще так низько!
У нас духові гроші не прийдуть взамін –
До землі від колін ще не близько!

Наша слава і воля ніколи не вмре,
Хоч катують нас, ріжуть, стріляють…
Знаю, кожен грудьми на ті кулі піде!
А кати наші – духу не мають!

Наш народ, наша нація сильна!
І не плаче дружина з дітьми…
Навіть мати терпляче жде сина,
Доки той повернеться з війни!

Не впаде на коліна держава!
Не зламають наш дух вороги!
У нас доля гірка, як та кава…
Але ж квіти цвітуть навкруги!

/Files/images/konkursi/foto/morgun_yaroslava.jpg
Ярослава Моргун, 9 клас
Світильнянського НВК
Акровірш «Україна єдина»

Усмішка жовтого поля,
Квіти-ромашки цвітуть.
Ранками дихає воля.
Арфами бджоли гудуть.
Їхні малесенькі лапки
Наші зберуть нектари.
Ароматні палаючі маки
Єдності, миру,краси!
Думи Шевченка зростають
тИхими мальвами днів.
На Україні хай сяють,
Ангельських спів голосів!
/Files/images/konkursi/foto/golub_anastasiya.jpg
Голуб Анастасія, 5 клас
Світильнянського НВК
***

В мене дуже гарна вишиванка!
Як вдягну – неначе та панянка!
А ще світлий кучер у волоссі в’ється,
В грудях українки палко серце б’ється!

На сорочці маки та калина,
Вишивати вміє вся моя родина!
Тільки я іще не вмію гарно вишивати,
Та навчуся скоро, каже мені мати!

Такі різні вишиванки в Україні:
І в Карпатах дуже файні, й на рівнині.
От би вишить мир я для всіх могла,
Щоб моя Вкраїна вільною була!

/Files/images/konkursi/foto/je1RyhnDNVc.jpg
Завєдєєв Максим, 10клас
Требухівської ЗОШ I-III ст.
«Можна все на світі вибирати, сину…»

Україно,я – твій син!
Вірю в те, що не один.
Вірю в те, що в ріднім краї
Яскравіше сонце сяє.

Україно, я – твій син!
Велич гір і шлях рівнин,
Ітвоя велика туга
Від Азова аж до Буга.

Україно, я – твій син!
Смак гіркий трави-полин
Не дає тобі забути
Час страждання і спокути.

Україно, я – твій син!
Лине пісня із вершин.
Мій народ – твоя дитина,
Люба ненько -Україно…

Україно, я – твій син!
Хай усіх скликає дзвін!
Є лише одна дорога:
України перемога.

Україно, я – твій син!
Об’єднай тепло родин,
Щире слово молитов,
Щоб не пролилася кров.

Україно, я – твій син!Дощ живий поллє з хмарин,
І розквітне Україна,
Сильна,вільна, неділима.

/Files/images/konkursi/foto/21.jpg
Коровай Карина, 11клас
(Шевченківська ЗОШ І-ІІІ ст.)
Моя країна

Моя країна – це безмежні золотисті лани і родючі поля, це високі гори, що досягають хмар, ховаючи у них свої верхівки, і широкі безкінечні степи, що стеляться далеко за горизонт, це глибокі моря і стрімкі, невпинні річки, це нескінченно-синє, чисте небо і яскраво-сяюче, ласкаво-привітне сонце…Моя країна – одна з найдавніших у світі, що процвітала тоді, коли інші тільки-тільки починали будувати перші поселення. Це країнамогутніх мудрих князів і хоробрих,мужніх гетьманів і козаків. Історія її написана кров’ю на золотих сторінках, з яких лунає брязкіт мечів, іржання коней і грім гармат, з яких чутно гіркий плач, а ще через мить веселий дзвінкий голос гучно заводить нову пісню під безтурботний сміх дітей.
Моя країна – країна з надзвичайно багатою культурою, літературним спадком і величезним списком видатних письменників і поетів, з тисячами майстерно написаних картин видатних художників, з сотнями прекрасних будівель талановитих архітекторів, з безліччю народних пісень: сумних і веселих, таких, що змушують замислитись і абсолютно безтурботних.
Моя країна – країна видатних людей. Це земля, яка виплекала і зростила багато митців, філософів, спортсменів, лікарів і вчених, земля, де розвивається наука, мистецтво і спорт, де завжди будуть раді новим ідеям і досягненням.
Моя країна – це країна працьовитих, щирих людей, які понад усе люблять свободу і незалежність. Це країна, народ якої постійно відстоює свої права, свою єдність. Народ,який нищать, ставлять на коліна, але вінне кориться, ні! Встає, гордо здіймає голову і йде вперед – до кращого майбутнього.І хоч якою б порослою терном і височезними бур’янами не була ця ледь-ледь протоптана стежка, як би вона не звивалась, стрімко тікаючи то вгору, то вниз, йде він з піснями і жартами, часом сумними, часом гіркими, але сповненими віри, надії і сподівань.
Моя країна – маленький мурашник. Кожна мурашка в ньому невпинно працює, і хоч робота її здається сміхотворно маленькою, але вона частинка того, що не дає мурашникові спорожніти. І спробуйте тільки потурбувати його! Завідстоювання своєї домівки стане кожен.
Моя країна – країна людей тихих і спокійних, апатичних та інертних на перший погляд, але люди ці – українці – тільки здаються такими. В душі у нас ніколи не згасає полум’я справедливості, думки чисті і прозорі, а в серці – любов до життя. І нехай пройде чимало часу перед тим, як ми схаменемось, скинемо з себе кайдани і розвіємо туман брехні, проте коли вже це трапиться – кожен з нас буде стояти до останнього.
Моя країна – це місце, де ніколи не забуваються подвиги, де завжди пам’ятають своїх героїв.
Моя країна – приклад неймовірної мужності і сміливості,терпіння і витривалості, розуму і винахідливості. Це країна, де завжди вирує життя,гучно лунає пісня і сяють наповнені вогнем очі. Це місце, де ніколи не вмре кохання…
Моя країна – країна посмішок на заплаканому обличчі, країна, де сміх проривається крізь сльози. Це земний куточок вічної боротьби.
Моя країна – одна така, неповторна і єдина. І всі ми, –де б ми не жили: на заході чи сході, півночі чи півдні, – всі ми – українці. У кожного з нас в душі живе маленька частина нашої країни, і вона не зникне ніколи, у якому б куточку світу не завершилась наша подорож. Їй завждизнайдеться місце у наших серцях. Любімо Україну, плекаймо її, бережімо, єднаймо, бо в єдності – сила, в єдності – наше майбутнє.
/Files/images/konkursi/foto/baglay_Anastasiya.jpg
Баглай Анастасія, 4 клас
Світильнянського НВК
Чому?
Україно, що трапилось з тобою? Гинуть молоді люди, страждають від обстрілів мирні жителі, матеріз малими дітьми покидають свої домівки, тікають від смерті, шахтарі сидять голодні в темних підвалах, наші земляки у ворожому полоні… Чому?
Наша квітуча земля окроплюється кров’ю невинних жертв. Моя країна, оспівана українськими поетами, зазнаєвеликої наруги. Чому? Це ж наша земля, наша! Чому мир та звичайне людське щастя здається недосяжним?
Я у вас запитую: «Чому?» У себе запитую…
Але я вірю і надіюсь, що весь український народ об’єднається заради миру й процвітання нашої держави. Обов’язково зацвітуть вишневі сади, засяє лагідне сонце, і вблакитному небі з’явиться веселка. Маленькі дітлахи будуть радіти крапелькам тихого дощу, який змиє всі болі та страждання.
Я переконана, що настане той день, коливесь люд буде жити мирно і щасливо!
/Files/images/konkursi/foto/levchenko_anastasiya.jpg
Левченко Анастасія, 4 клас
Світильнянського НВК
Казка про Маленьку Хмаринку
Жила собі Маленька біленька Хмаринка. Вона дуже любила Україну, тому ніколи не була похмура.Говорила Хмариночка з квіточками, сонечком, комашками, з усіма! Одного разуприлетіла величезна Чорна Хмара. Дуже зла була та Хмара. І сказала вона:
- Анугеть звідси, а то отримаєш у мене!
- Чому?– злякалася маленька.
- Томущо я тут господарка! Це моє небо!
І стало все навкруги похмуре і сіре. Не знала Хмаринка, що їй робити. Попливла вона дозірочок і сказала:
- Зіроньки-подруженьки, допоможіть мені, будь ласка… - і розповіла свою історію.
- Ой,Хмаронько, ми боїмося! Ми не можемо тебе врятувати.
Попливла вона до Місяця і почала благати його, щоб він їй допоміг. І йому повідала свою історію. Місяць відповідає:- Вибач,Хмаринко, я не можу тобі допомогти. Я її і сам боюся. Попливла у сльозах вона до Сонечка. І розповіла свою неприємну історію. Воно вислухало маленькуі сказало:
- Ятобі допоможу! Гайда, подивимося на ту Хмару!
Прибули вони довеликої Чорної Хмари. І сказало Сонечко:
- Ану геть звідси! Ти бачиш, що накоїла людям лиха? Вони сумують і хворіють безсвітла. А ти все смієшся з них! Поки була маленька, біленька, чистенька Хмарка,то на Україні панував мир. А коли з’явиласяти, то все змінилося. У країні почалася війна!
- Ащо тут такого? – спитала здивовано Чорна Хмара.
- А те, що у тебе просто немає ні совісті, ні милосердя! – відповіло Сонечко.
- Ану покажи, на що ти здатне, якщо таке розумне? – голосно гукнула Чорна Хмара, аж грім розійшовся по небу!
А Сонечко увідповідь засвітило своїм золотистим промінням, що навіть ця велика Хмара злякалася того сяйва і втекла. І ніхто про неї і не згадував більше. А Маленька Хмара стала знову господарювати на своєму небі, щоб над Україною завжди світило мирне Сонце!
/Files/images/konkursi/foto/savotina_valeriya.JPG
Валерія Савотіна, 8 клас
Світильнянського НВК
Україна починається з тебе
Не можна втратити те, чого немає. Не можна зруйнувати те, що не побудовано. Можна лише розвіяти ілюзію того, що здається реальним.
Літо закінчилось, квіти відцвіли, відпочинок скінчився. Ти так вважаєш? А хіба не ти керуєш своїм життям? Хіба не ти?Так, скінчилось календарне літо, але ніщо не завадить панувати літу у твоїй душі! Так, відцвіли квіти, та що заважає цвісти квітам у твоєму серці? А хто сказав, що разом з літом скінчився й відпочинок? Де відпочивати,спитаєш мене ти? Їхати в Єгипет чи Турцію? У Карпати, скажу тобі я! Чого це ти носа вернеш? Рівень не той? Культура не та? Се не те, те не те? А що ти, ти, читачу, зробив для своєї країни, щоб в ній було все так, як тобі подобається? Чи ти вважаєш, що за тебе повинні робити інші? Чому вони? А ти б сам робив щось за інших? Га?
Наша країна –велика країна, друга за розмірами в Європі. Наша країна – співуча, весела, зелена, красива. Наша країна – демократична держава. Наша країна – Україна!У нашої держави великий потенціал! У нас є і свої енергостанції, і свої шахти, і свої ліси та виробництва. У принципі, ми повинні бути не останні в списку розвинутих країн, комфортних для проживання. То в чому ж наша проблема? У собі. Де відповідальність, людяність, поклик до краси? Чому це все зараз на останньому місці? Чому в нас нема патріотизму? Так, почалась війна і увсіх «раптом» з’явився патріотизм, ходять у вишиванках і з прапором України…Я не кажу, що цепогано. Та чому ми згадали про патріотизм лише зараз, коли в країні війна? Чомуне тоді, в мирний час? Бо він був непотрібний. Ми згадуємо, що країна нам щось винна,коли нам щось треба. Ми вміємо до хрипоти в горлі відстоювати свої права, та чи вміємо ми виконувати свої обов’язки?
У нашій голові чомусь поняття «обов’язок» трохи заховано за «хочу» і «право». Та колись джерело висохне, шахту засипле, вирубають ліси.І винити себе в тому, що сталось, буде вже пізно…Досить важко щось вимагати від інших, якщо в тебе самого не правильне ставлення до своєї країни. Наприклад, щиро для мене – моя країна? Це – моя Батьківщина. Це татів квітучий сад, мамина вишиванка, бабусині пиріжки. Це моя хатинка на краю села, поряд поле, недалеко – річка, через вулицю –лісок. Це мої друзі, моя природа. Якщо щось з цього забрати – не буде повного уявлення про мою Батьківщину, не буде рідної сторони.
Якщо в Україніне буде Донецька чи Луганська – вона не буде цілою Україною, вона буде шматтям. Кому таке буде потрібно?
Мені потрібна моя країна. Країна, в якій не буде війни. З тими, хто знає свій обов’язок. Країна з патріотичними, справжніми людьми. З тими, хто знає свій обов'язок. І тоді розцвіте квітка у моєму серці і продовжиться літо…
/Files/images/konkursi/foto/IMG_9584.jpg
Домотирко Євгенія, 11 клас
(Требухівська ЗОШ I-III ст.)
Чим вимірюється любов? Любов до матері, до сонця й землі, до України? Якимичасточками душі чи тіла? Звідки черпає свої сили? Джерелом, колодязем чиокеаном наповнюється? Любов не вимірюється, вона живе в кожному з нас. Як можнане любити сонце, небо, мрію? Як можна не любити життя? Як можна не любити те,що живе в тобі? Чому ялюблю свою країну, у якій народилась, де вперше відчула себе, де навчилась співати, радіти, співчувати? Відповідь одна:кожна людина, яка вміє думати, знає, що це місце назавжди. Це навіть немісце, не місцевість. Адже одне серце може вмістити і час, і людей, і спогади. 603 628 км кв. Гори й полонини, ліси й степи, озера й моря, скіфи й трипільці, Галичина й Поділля, Мазепа і Шевченко. Велика і велична історія народу, який завждипрагнув волі. Родюча земля, на якій споконвіку вирощують хліб працьовиті люди. Івічна боротьба, коли «дух… тіло рве до бою». Чому ж так склалося, що вільні люди,щирі, працьовиті, незламні, повинні комусь доводити свою незалежність? Чому українська земля, єдина й неподільна, для когось стала каменем спотикання, місцем, де можна проявити свої войовничі амбіції, краєм, яким хочеться володіти? Мабуть, у тому й полягає сила будь-якої влади, щоб підкорити тих, хто не може бути підкореним. Та ніяка сила не здолає те, що має вільний дух, дух творчості й жаги до перетворень, дух миру й справедливості. Саме цейдух змусив давнього скіфа зупинити свого коня й завмерти перед прекрасною скульптурою грецького майстра. Саме цей дух надихнув трипільців на створення неповторної кераміки. Саме цей дух підштовхнув Ярослава Мудрого до будівництва величного Софійського собору. І як не намагалися знищити цю культуру вороги, нікому: ні татаро-монголам, ні Катерині II, ні сучасній Російській імперії – не вдалося й не вдасться це зробити. Так,були й у нас темні часи, були й люди, які обманом та хитрістю хотіли нажитися за рахунок України, було й таке, що залишиться в історії моєї землі ганебною сторінкою. Та праукраїнець – скіф, трипілець чи козак – залишається вірнимсином своєї батьківщини. Велика сила єдності живе в серці мого народу. Не розділити, не розідрати, не розшматувати його, як цього комусь хочеться. Мій народ усе здолає! Здолає голод, несправедливість, нечесних сучасних панів. Мій народ уміє терпіти, але,коли терпець уривається, починається народна люстрація. Мій народ уміє боротися й боронити свою землю. Бо ж хто, як не народ, має її боронити? Об’єднуючись, тримаючись за руки, стискаючи зброю, сплітаючись одним бажанням: жити у своїй країні. Я небоюся жити в Україні, я не хочу втікати звідси, бо це – моя земля, наша земля, земля, що заявила про себе усьому світові: ми – є, ми – живемо, ми – нація сильних і добрих людей. Ми непереможні не тому, що маємо зброю чи хочемо воювати, ми не народжені для війни, а тому цінуємо кожну мить мирного життя. І знаємо, що значить жити в сім’ї, де всі рівні, де кожного почують і допоможуть стати собою, де тебе люблять і хочуть, щоб ти жив щасливо. Моя Україна – не околиця, не прикордоння. Це край, де живуть «свої», рідні, близькі, віддані, щирі. Хай для когось вона «чужина». Для мене вона рідна, своя. Я живу в рідному, своєму краї. Українає і буде завжди! Не "топчіть" її історію брудними ногами , бо Україна живе. Україна - це Алупка, Донецьк,Київ, Жовті води, Львів... І серденько до кожного міста тягне. Як людина незможе повноцінно існувати без якої частини тіла, так і наша Батьківщина -ненька не зможе бути щасливою без усіх своїх синів. Бо кожне місто, кожне село – це частинка долі самої країни. Цінуйте Україну, любіть її у сні і наяву, і вічні ми будемо з нею.

Результати конкурсу на кращий учнівський твір «Україна – єдина країна»

2014-11-04

За ініціативи Міністерства молоді та спорту України, управління молоді та спорту Київської ОДА та Броварської РДА протягом жовтня 2014 року проходив районний конкурс на кращий учнівський твір «Україна – єдина країна».

Метою цього конкурсу було вшанування пам’яті осіб, які віддали життя за Україну; активізація виховної, просвітницької та патріотичної роботи серед учнівської молоді; вшанування Українських традицій.

З роботами переможців можна ознайомитись на сторінці"Результати конкурсів"

Члени журі визначили таких переможців та призерів:

Номінація «Проза»

категорія 3-4 класи

Баглай Анастасія (Світильнянський НВК) уч. Сіденко В.В. - І місце;

Левченко Анастасія (Світильнянський НВК) уч. Сіденко В.В. - І місце;

Горбач Альона (Княжицька ЗОШ І-ІІІ ст.) уч. Тачанова А.М. – ІІ місце;

Луцько Павло (Княжицька ЗОШ І-ІІІ ст.) уч. Тачанова А.М. – ІІ місце;

Мозгова Марія (Княжицька ЗОШ І-ІІІ ст.) уч. Тачанова А.М. – ІІ місце;

Мирний Данило (Мокрецький НВК) уч. Зарічна Л.В. – ІІ місце;

Яроцька Вероніка(Мокрецький НВК) уч. Лобода А.І. – ІІ місце;

Гончаров Тимофій(Мокрецький НВК) уч. Лобода А.І. – ІІ місце;

Падій Валерія(Мокрецький НВК) уч. Лобода А.І. – ІІ місце;

категорія 5-8 класи

Кабан Анастасія(Пухівська ЗОШ І-ІІІ ст.) уч.Труба С.К. – І місце;

Вакулюк Вікторія(Плосківська ЗОШ І-ІІІ ст.) уч. Малаш Л.В. . – І місце;

Савотіна Валерія(Світильнянський НВК) уч. Сіденко В.В. - І місце;

Патернак Ольга(Бобрицька ЗОШ І-ІІІ ст.)уч. Сальник К.І.- ІІ місце;

Крук Тетяна(Великодимерський НВК) уч.Вітковська Т.І.- ІІ місце;

Корнійко Світлана (Требухівська ЗОШ І-ІІІ ст.) уч.

Раєнок Єлизавета(Мокрецький НВК) уч. Ясюченко В.В. - ІІІ місце;

Іванов Михайло(Мокрецький НВК) уч. Іванова С.М.- ІІІ місце;

категорія 9-11 класи

Коровай Карина (Шевченківська ЗОШ І-ІІІ ст.)уч. Маленька Н.Г. – І місце;

Домотирко Євгенія(Требухівська ЗОШ І-ІІІ ст.) уч.Шевченко О.В. - І місце;

Суюндукова Юлія(Світильнянський НВК) уч.Костяна Л.М. - ІІ місце;

Дяченко Софія(Світильнянський НВК) уч.Костяна Л.М. - ІІ місце;

Грикун Олена(Великодимерський СЗО НВК) уч.Шусть Т.І. - ІІ місце;

Дітківська Олександра(Погребська ЗОШ І-ІІІ ст.) уч. Бойко О.О.- ІІ місце;

Щербак Дарина(Світильнянський НВК) уч.Костяна Л.М. - ІІ місце;

Овдієнко Оксана (Красилівська ЗОШ І-ІІІ ст.) уч.Дяченко Г.Д. - ІІ місце;

Каліка Михайло (Великодимерський СЗО НВК) уч.Шусть Т.І. - ІІ місце;

Товстенко Тетяна (Великодимерський СЗО НВК) уч. Легка Г.І. - ІІІ місце;

Гришко Наталія(Великодимерський СЗО НВК) уч. Легка Г.І. - ІІІ місце;

Боцура Ольга(Великодимерський СЗО НВК) уч. Легка Г.І. - ІІІ місце;

Москаленко Віолета(Красилівська ЗОШ І-ІІІ ст.) уч. Барановська В.М.- ІІІ місце;

Москаленко Антон (Красилівська ЗОШ І-ІІІ ст.) уч. Барановська В.М.- ІІІ місце;


Номінація «Поезія»

категорія 3-4 класи

Крутій Марина (Княжицька ЗОШ І-ІІІ ст.) уч. Янченко Н.Л. – І місце;

Кощій Тетяна(Мокрецький НВК) уч. Зарічна Л.В. – І місце;

Довгопол Вадим (Мокрецький НВК) уч. Зарічна Л.В. – ІІІ місце;

Штурмак Анастасія(Літківська ЗОШ І-ІІІ ст.) уч. Милосердова К.М. – ІІІ місце;

Штурмак Олександра(Літківська ЗОШ І-ІІІ ст.) уч. Кабан В.М. – ІІІ місце;

категорія 5-8 класи

Кулініч Тетяна(Літківська ЗОШ І-ІІІ ст.) уч. Кулініч О.В. – І місце;

Кошолап Тетяна (Плосківська ЗОШ І-ІІІ ст.) уч. Малаш Л.В. – І місце;

Палій Костянтин ( Княжицька ЗОШ І-ІІІ ст.) уч. Мазій Є.В. – І місце;

Голуб Анастасія(Світильнянський НВК) уч. Сіденко В.В. - І місце;

Буцик Вікторія(Мокрецький НВК) уч. Карпенко О.І. - ІІ місце;

Фурман Валерія(Світильнянський НВК) уч. Сіденко В.В. - ІІ місце;

Іванов Михайло(Мокрецький НВК) уч. Іванова С.М.- ІІІ місце;

Пархоменко Владислав(Мокрецький НВК) уч. Карпенко О.І. - ІІІ місце;

категорія 9-11 класи

Суюндукова Юлія(Світильнянський НВК) уч. Сіденко В.В. - І місце;

Завєдєєв Максим (Требухівська ЗОШ І-ІІІ ст.) Шевченко О.В. - І місце;

Моргун Ярослав(Світильнянський НВК) уч. Сіденко В.В. - І місце;

Щербак Дарина(Світильнянський НВК) уч. Сіденко В.В. - ІІ місце.

Кiлькiсть переглядiв: 1593